Наш заклад є закладом компенсую чого типу, в якому виховуються діти з РАС, ДЦП, ЗПР та ЗНМ. Та, відповідаючи вимогам часу, інші заклади дошкільної освіти також вносять свій вклад в розвиток та виховання таких діток. На даний час основним інструментом розвитку соціальної активності дітей з особливими потребами є інклюзія. Інклюзивна освіта – це не просто проект. Це перебудова свідомості кожного учасника освітнього процесу: вчителів, батьків та дітей. У ході інклюзивної освіти дітей з інвалідністю дітей не підтягують до норми, до якогось одного рівня, але вони неухильно рухаються вгору своїм особливим шляхом. Ми не підлаштовуємо дитину до навчальної програми, ми підлаштовуємо програму до дитини, модифікуючи її. Крім додаткових корекційно-розвиткових занять, які проводяться іншими фахівцями, корекційну спрямованість повинно мати і саме навчання: у навчальній програмі слід передбачати, які корекційні цілі будуть реалізовуватись під час засвоєння тієї чи іншої теми. Це відображено у спеціальній структурі навчальних програм для дітей з особливими освітніми потребами. Плануючи заняття, розробляючи їх конспекти, потрібно чітко визначати корекційну мету кожного уроку для вихованців, обумовлюючи її дидактичними завданнями уроку, характером навчального матеріалу, типологічними та індивідуальними особливостями учнів .
У практичній діяльності доцільно використовувати інтерактивну модель навчання, так як вона має передбачувану мету – створення комфортних умов навчання, за яких кожна дитина відчуватиме свою інтелектуальну спроможність, де дитина з особливими потребами здатна до взаємодії, діалогу з однолітками, зможе кинути виклик своїм обмеженням і досягти успіху в самовдосконаленні.
Потужним резервом розвитку соціальної активності дитини з особливими потребами є використання комп’ютерних технологій у навчанні. Використовуючи на заняттях ігровий ресурс, розвиваємо в учнів логіку, увагу, пам'ять, уяву, креативне мислення.
Крім того, вирішуються і ряд інших завдань. Це
1. Ознайомлення дітей з конструктивними формами поведінки та спілкування.
2. Навчання їх ефективним стратегіям та способам поведінки.
3. Формування відповідального ставлення до особистого вибору.
Варто звернути увагу на тісну взаємодію з батьками, їх партнерство. Батьки повинні бути постійно в курсі усіх справ. Кожного дня потрібно розповідати батькам, чого дитина навчилася, що вже вміє, над чим потрібно ще попрацювати, давати конструктивну оцінку.
Для батьків теж потрібно проводити заходи, які будуть згуртовувати колектив. Варто разом відпочивати, проводити екскурсії та всіляко запобігати емоційному вигорянню батьків.
Потрібно створити комфортне освітнє середовище для дітей з особливими освітніми потребами. Доцільним є розмежування групи на зони:
-
навчальна,
-
ігрова,
-
зона для проведення індивідуальних занять,
-
консультаційна зона,
-
зона відпочинку, усамітнення.
Інклюзивна освіта вчить усіх дітей працювати в команді, спілкуватися й співпрацювати разом з іншими, дає змогу повноцінно соціалізуватися не тільки в колективі, а в суспільстві в цілому.