Характерним для четвертого року життя є підвищення активності дитини, посилення її цілеспрямованості, рухи стають різноманітнішими й більш координованими, емоційно-вольова сфера стабілізується порівняно із третім роком. У цьому віці в дітей продовжуються формуватися навички охайності.

У деяких дітей із ЗПР спостерігається сповільненість і недостатня координованість довільних рухів, що проявляється в тому, що рухи ще неточні, несміливі.

У 4-річному віці діти навчаються ходити різноманітними способами. У деяких дітей із ЗПР складнощі виникають при виконанні приставних кроків вперед, у сторони, через порушену координацію рухів та плоскостопість. Також для більшості дітей складними для виконання є ходіння в різних напрямках (врозтіч).

Діти починають виконувати складніші інструкції, гратись в парах або в групі, сидіти за партами на заняттях.

Діти володіють навичками бігати у всіх напрямках, різноманітними способами. Але для деяких дітей із ЗПР труднощі виникають під час бігу при зміні напрямку руху, у різних напрямках, бігу по звивистій доріжці через відсутність належної уваги, погану координацію рухів, а також із-за значних порушень роботи серцево-судинної системи.

Цей вік характеризується оволодінням уміннями стрибати різноманітними способами. Слід зазначити, що у деяких дітей із ЗПР виникають труднощі при виконанні стрибків на одній нозі, перестрибувань через 5-6 паралельних ліній; перестрибування через невисокі (5-8 см) предмети для більшості дітей є взагалі дуже складним процесом, що спричинено несформованістю координації рухів.

Діти оволодівають уміннями маніпуляції з такими предметами як м'яч, кулька (діаметром 20—25 см), обруч, торбинка з піском. Для деяких дітей із ЗПР складнощі спостерігаються з попаданням м’яча у ціль; всі рухи лівою рукою є недосконалими.

У чотирьохрічному віці діти навчаються лазити, підлізати, пролізати у різних положеннях тіла, робити кувирок вперед. Деякі діти із ЗПР пролізаючи напівприсівши під мотузком, торкаються руками підлоги через втрату рівноваги; вправи на гімнастичній стінці, на похилій драбини є складними для виконання, оскільки у більшості дітей є страх впасти чи не виконати певні дії, тому вони взагалі відмовляються їх виконувати або ж  тільки зі страховкою.

Більшість дітей із ЗПР, виконуючи різноманітні вправи спрямовані на розвиток рівноваги, бігаючи і ходячи між двома лініями, наступають на них; ходять по покладеній похило дошці, по гімнастичній лаві лише зі страховкою, через страх та сповільненість і недостатність координованості довільних рухів.

Також важливим є розвиток дрібної моторики. У 4 роки у дітей розвиваються  вміння застібувати ґудзики, зав’язувати шнурки; правильно тримати олівець, пензлик, копіювати по зразку квадрат (нечітко, із загнутими кутами); різати  ножицями папір.

Для більшості дітей із ЗПР характерним є виконання цих рухів у 6-річному віці через утруднення в засвоєнні нових рухових формул, особливо пов'язаних з дрібними точними рухами; підвищення рухової активності, непосидючість, розгальмування, недостатній розвиток дрібної моторики.

Навчально-виховні завдання:

• тренувати у дітей серцево-судинну і дихальну системи, загартовувати організм;
• формувати у дітей інтерес до фізичної культури та спільних фізичних занять з однолітками;
• розвивати координацію, рівновагу;
• здійснювати систему корекційно-відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини;
• формувати правильну поставу та розвиток стопи у кожної дитини;
• формувати вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;
• використовувати вправи та ігрові завдання на формування просторових уявлень.

Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість, рухи стають різноманітнішими й більш координованими.

У цьому віці в дітей продовжуються формуватися навички охайно їсти: не кришити хліб, пережовувати їжу із закритим ротом, не розливати страву, правильно користуватись ложкою, виделкою (до кінця четвертого року), серветкою. Також діти оволодівають навичками самостійно засукувати рукава, мити руки та обличчя, правильно користуватися милом, не мочити одягу, насухо витирати обличчя і руки, вішати рушник у відведене для нього місце; одягатися без чиєїсь допомоги, розрізняти передню частину одягу від задньої.